Для учнів бути патріотом –
це значить, перш за все,
бути гідним громадянином своєї країни.
Патріотизм не закладено в генах, це не природна, а соціальна якість і тому не успадковується, а формується. Отже, необхідна організація цілеспрямованої роботи щодо формування та тренування навичок патріотичної поведінки.
У дітей та підлітків формування найважливіших соціально значущих якостей таких, як: громадянська зрілість, любов до Батьківщини, відповідальність, почуття обов'язку, вірність традиціям, прагнення до збереження й зміцнення історичних і культурних цінностей, готовність до подолання труднощів досягається різними шляхами, враховуючи вікові особливості школярів.
Початковою ланкою системи освіти є дошкільні освітні установи, вони покликані формувати в дітей перше уявлення про навколишній світ, ставлення до рідної природи, малої Батьківщини (садочку, вулиці, району, місту), тому що маленькі діти не володіють поняттями Батьківщина, країна, держава. Ці поняття для них неосяжні, вони в цьому віці розуміють тільки те, до чого можуть доторкнутися й побачити. (Із розмови дітей: «Ти живеш на «8-му Марті», а я на Україні!»).
Початкова школа переймає естафету й продовжує формувати ці уявлення: про навколишній світ, любов до нього, розширюючи межі, заглиблюючись у цих поняттях. Учителі приділяють увагу закладанню основних моральних цінностей, норм поведінки. Перевага надається духовно-моральній, історико-краєзнавчий та національно-патріотичній тематиці. Саме вчителі у співпраці з батьками мають закласти фундамент для формування особистості учня, який є частиною суспільства й громадянином своєї країни. Наприклад, за словами великого педагога Каменського Я.А. виховувати в дітях з раннього шкільного віку прагнення до діяльності, працьовитості, правдивості, мужності, поваги й шанування старших, гостинності, терпінню, турботі про тварин, милосердю, почуттю обов'язку, любові до Батьківщини. Почуття Батьківщини в кожної людини починається з пам'яті дитинства про свій будинок, школу, друзів, місто. Тобто любов до рідної землі зароджується в справжнього патріота в ранньому віці й супроводжує його життя. Територія, куточок рідної землі, де виріс кожен із нас є одним із найбільш глибоких джерел патріотичних почуттів. У початковій школі це досягається сюжетно-рольовими іграми, прилученням до історії рідного міста, місцевих визначних пам'ятків, взаємодії з батьками (наприклад, допомога батьків щодо участі дітей у конкурсах).
У середніх класах дітям уже пояснюється сенс державної символіки, історія національних свят, розповідається про культуру, звичаї, традиції свого народу. Тому вчителю інформатики слід створювати умови для ідентифікації учня як жителя міста чи села, виховувати любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідної мови, побуту, традицій. У підручниках з інформатики міститься задачний матеріал, на основі якого можна здійснювати патріотичне виховання, але, на нашу думку, у недостатній кількості. Для того, щоб збільшити потенціал патріотичного виховання предмета інформатики, необхідно частіше включати в зміст уроку приклади з тем підручника та завдання до практичної роботи, що викликають почуття гордості за рідну країну, які стосуються державності.
У старшокласників формуються високоморальні почуття, думки, ідеали, переконання, тобто формування всього того, що з часом стає світоглядом особистості молодого покоління країни.
Немає коментарів:
Дописати коментар